Останнє оновлення на 05.03.2023
Оспівана в творах видатних митців, романтична Венеція – це місто контрастів. За чудовими фасадами Палацу Дожів та площі Сан-Марко ховаються обшарпані квартали, а блискучі маски яскравого Венеціанського карнавалу приховують невеселу, а часом навіть важку повсякденність місцевих жителів.
Вмикай музику та почуй атмосферу Венеції! Ви чуєте композиції видатного італійського композитора XIX ст. Нікколо Паганіні.
І все-таки Венеція грандіозна, які б байки не складали про це місто. Нехай вона вже не одне десятиліття йде під воду, все одно спритні гондольєри будуть катати туристів по вузьких каналах ще довгі роки. А в спекотні літні місяці у палацах Венеції буде туристів, що злетілися з усього світу, щоб доторкнутися до прекрасної історії цього чарівного міста.
Визначні пам’ятки Венеції на мапі
Гранд-канал
Головний водний проспект Венеції довжиною 4 км., Що проходить через все місто. Починається відразу біля вокзалу Санта-Лючія. Тут курсує безліч прогулянкових суден, звідки можна побачити місто у всій красі. Також чимало суден ходить по каналу громадського транспорту. Уздовж берегів розташовані найкрасивіші палаццо, старовинні церкви, мальовничі маєтки. Щороку на Гранд-каналі влаштовується історична регата.
Площа Святого Марка
Центральна венеціанська площа, найважливіша міська пам’ятка та гордість венеціанців. Площа давно вже стала символом міста, його уособленням. Тут знаходяться головні пам’ятки Венеції та відбуваються всі культурні події. Брущатку площі щорічно топчуть черевики кількох мільйонів туристів. На площі розташовані дві колони зі статуями крилатого лева та апостола Марка.
Собор Святого Марка
Культовий храм в класичному візантійському стилі, що не є характерним для Західної Європи, прикрашає площу Св. Марка. До початку XIX століття Собор виконував функції королівської капели, де коронували правителів-дожів. Тут зберігаються мощі апостола Марка, які ще в X столітті були привезені до Венеції після чергового Хрестового походу. Собор почали зводити в XI столітті, але роботи були завершені тільки в кінці XV століття.
Палац дожів
Тут протягом століть проживали дожі – правителі незалежної, багатою та впливової Венеціанської республіки. Палаццо будували, добудовували і прикрашали понад 100 років, прагнучи надати йому більше величі та розкоші. Саме тому архітектурний ансамбль є поєданням декількох стилів. Тут і пізня європейська готика, і візантійський класицизм, і елементи мавританської архітектури. У наш час в будівлі розміщується музей.
Скуолла Сан-Рокко
Будівля належить братству Сан-Рокко, яке існує і до тепер. Скуолла була побудувана у 1549 році та призначалася для допомоги хворим. На однойменній площі благодійна організація Сан-Рокко вибудувала палац в стилі епохи Відродження. У наш час в Скуоллі можна оглянути картинну галерею, коштовний розпис стелі та стін. Увесь інтер’єр палацу має відношення до біблійних сюжетів та християнських реліквій.
Міст Зітхань
Старовинний міст у вигляді арки, перекинутий через Палацовий канал. Він з’єднує королівський Палац дожів з в’язницею. Архітектура мосту відрізняється витонченістю та романтичністю. Це популярне місце для побачень. Існує венеціанське повір’я, що пара, яка поцілується в цьому місці, буде кохати одне одного завжди. Щоправда, підвищена увага туристів до цієї визначної пам’ятки може зіпсувати всю романтику моменту.
Міст Ріальто
Це міст через Гранд-канал, розташованний в кварталі Ріальто. Повз нього пропливають всі прогулянкові судна, щоб туристи змогли зробити фотографії на пам’ять. Переправа в цьому місці існує з XII ст. Спочатку це був плавучий міст, потім дерев’яний, а в XVI ст. він став кам’яним. Конструкція обрушувалася кілька разів, а до наших днів дійшла споруда 1591 року, яка виявилася міцнішою за попередні.
Міст Академії
Це південний венеціанський міст, що перекинутий через Гранд-канал. Конструкція з’єднує район Сан-Марко з галереями художньої академії. Сучасний варіант мосту звели в 1934 році. Його спроектував архітектор Міоцці. Дерев’яну конструкцію споруди багато разів хотіли замінити металевою, але влада не дозволила заміну.
Собор Санта-Марія-Глоріоза-деї-Фрарі
Францисканська готична церква XIII-XIV ст., присвячена Св. Діві Марії. При будівництві використовувалося кілька стилів: візантійський, венеціанський та готичний. Для розпису стін та прикраси внутрішніх інтер’єрів були запрошені найкращі на той момент майстри. Наприклад, в храмі знаходиться скульптура Іоанна Хрестителя роботи знаменитого Донателло та картина «Мадонна Пезаро» пензля безсмертного Тиціана.
Собор Санта-Марія-делла-Салюте
Церква з’явилася як подяка Всевишньому за позбавлення Венеції від страшної епідемії чуми в XVII столітті. Хвороба забрала десятки тисяч життів (це більше третини населення міста в ті часи). Будівництво Собору тривало 50 років, для стійкості під його основу було забито незліченну кількість дерев’яних балок. Храм розташований навпроти Палацу Дожів на головній міській площі Св. Марка.
Собор Сан-Джорджо-Маджоре
Церква знаходиться на однойменному острові. Вона була побудована в XVI столітті в класичному стилі епохи Ренесансу. З X століття острів є власністю чернечого ордена Св. Бенедикта. До землетрусу на початку XIII століття тут розташовувався монастир та старий храм, які були зруйновані в результаті стихії. Нова церква з’явилася до початку XVI століття. На внутрішніх стінах зображені «Манна Небесна» та « Остання вечеря» Тінторетто.
Собор Санті-Джованні е Паоло
Собор зведений в 1430 році та розташований на однойменній площі. Собор присвячений Св. Іоанну та Павлу. Саме в цьому місці покояться 18 дожів Венеціанської Республіки. Внутрішнє оздоблення храму прикрашено численними витворами мистецтва. Фасад виконаний в готичному стилі. В Собору є одна примітна риса – в храмовій вежі немає дзвіниці.
Церква Сан-Панталон
Знаходиться на площі Святого Пантелеймона. У нинішньому вигляді церкву відбудували в 1668 році. Стельовий розпис храму містить 40 біблійних сюжетів, сплетених воєдино Джованні Фуміані. Розпис стелі в церкві не має меж або обрамлення. Це створює ілюзію, що стіни та стеля є єдиним цілим. У церковній капелі зберігається християнська реліквія: Цвях Істинного Хреста.
Палаццо Ка-д’Оро
Офіційна назва будівлі – Палаццо Св. Софії. Він був побудований у XV столітті архітекторами Бартоломео і Джованні Бона на замовлення однієї з наймогутніших венеціанських сімей. Для зовнішнього оздоблення використовувалося сусальне золото, але до наших днів воно не збереглося. В кінці XIX століття маєток придбав барон Джорджіо Френчетті. Аристократ зібрав велику колекцію живопису, яка разом з будинком відійшла державі після його смерті.
Палац Ка’ Реццоніко
Музей в розкішному палаццо XVII століття, де виставляються роботи Лонгі, Пьяцетто, Тінторетто, Ґварді. Крім живопису в музеї можна подивитися на скульптури, предмети меблів та одяг. Інтер’єри палацу демонструють прагнення до розкоші, характерне для венеціанських аристократів XVII-XVIII ст. Палаццо належав сімейству Реццоніко, звідки походив папа римський Климент XIII.
Палаццо Кантаріні дель Боволо
Палац Кантаріні дель Боволо побудували в 1499 році. Родзинкою пам’ятки вважаються гвинтові сходи, що ведуть на балкони, з яких відкривається панорамний краєвид на місто. Довгий час венеціанським палацом володів П’єтро Кантаріні. Сьогодні на екскурсію до палацу пускають туристичні групи.
Фондако-деі-Тедескі
Величезний венеціанський палац, розташований біля Гранд-каналу. Просторий та сонячний внутрішній двір був потрібен німецьким торговцям, які проносили через нього свої товари. У наш час внутрішній двір палацу перекрили дахом. Тепер там знаходяться магазини, кафе і сувенірні лавки. А з галерей палацу Фондако відкриваються дивовижні краєвиди на Венецію.
Театр Ла Феніче
Один з основних музичних театрів Венеції. Будівля була завершена в 1982 році. Саме тут в 1813 році відбувся дебют Джоаккіно Россіні, чиї опери назараз можна почути у всіх театрах світу. Кілька разів театр горів, але кожен раз відбудовувався в ще більш грандіозному вигляді, за що і отримав свою назву «ла феніче» що означає «фенікс». Остання пожежа сталася в 1996 році, після якої сцена відкрилася для глядачів тільки в 2003 році.
Міський музей Коррер
Музей, названий на честь колекціонера Теодоро Коррера – представника аристократичного венеціанського роду. Всю свою колекцію цей меценат заповів місту разом з палацом, де ця колекція розташовувалася. Поступово фонди музею розросталися, купувалися нові витвори мистецтва, деякі експонати дарували приватні особи. Так поступово сформувався Фонд міських музеїв Венеції.
Галерея Академії
Музей був заснований в кінці XVIII століття. Спочатку в ньому розташовувалася школа живопису та скульптури, а потім стали з’являтися виставкові експозиції. Серед експонатів є полотна пензля Венеціано, Каналетто та Тиціана. У XIX-XX ст. колекція була досить скромною, але завдяки дарам меценатів кількість виставкових залів збільшилася до 24. На вході в музей завжди шикуються великі черги, тому доведеться зачекати, щоб потрапити всередину.
Колекція Пеггі Гуггенхайм
Музей сучасного мистецтва, заснований племінницею відомого колекціонера Соломона Гуггенхайма (його галереї відкриті по всьому світу). Тут виставляються роботи Кандинського, Пікассо, Клее, Далі та Міро. Періодично на території музею влаштовуються тимчасові виставки. Зібрання розміщується в недобудованому палаццо, а основу експозиції становлять картини з особистої колекції Пеггі Гуггенхайм.
Пунта-делла-Догана
Художня галерея міста знаходиться в старій будівлі митниці. Споруда була побудована в 1678 році, але зовсім нещодавно в місцевій галереї відкрили виставку сучасного мистецтва. Провокаційні роботи привертають до себе увагу відвідувачів буквально з порогу. А ще тут є морська виставка, де можна оглянути фрагменти кораблів та все те, що вдалося підняти з морського дна.
Острів Мурано
Архіпелаг з п’яти невеликих островів, де вже сотні років виготовляють вироби з венеціанського скла. Звідси склодувна справа поширилася по всій Венеції. На острові можна поспостерігати за процесом створення шедеврів або відвідати один з численних магазинів, що пропонують вироби місцевих майстрів на будь-який смак. Мурановське скло – це розкручений світової бренд, що високо ціниться за межами Італії.
Острів Бурано
Невеликий острівець неподалік від Мурано, де розташовується один з міських кварталів Венеції. Місце цікаво тим, що тут стоять мальовничі різнокольорові будиночки незвично яскравого забарвлення. Місцева легенда свідчить, ніби це дружини місцевих п’яниць розфарбовували стіни, щоб сп’янілі чоловіки не переплутали свій будинок з житлом сусіда. Цікаво, що за кожною будівлею офіційно закріплений певний колір.
Венеціанське гетто
Венеціанське гетто – це ділянка оточена каналами в районі Каннареджо. Колись тут жили виключно євреї. У 1516 році їх вигнали з міста та поселили на даному острові. Довгий час євреям заборонялося займати державні посади, вони не могли опанувати цілу низку професій, а входити в місто можна було тільки з дозволу охорони острова. Щоб якось розміщувати зростаюче населення гетто, єврейській громаді довелося будувати восьмиповерхові будинки.
Арсенал
Збройний склад та судноверф в історичній частині Венеції. Арсенал був заснований на початку XII ст. для оснащення бойових галер. Тут був винайдений галеон – бойовий корабель, справжня плавуча фортеця, яка використовувалася в багатьох морських битвах. Зараз в будівлі Арсеналу розміщений дослідний центр та виставковий зал, де можна простежити історію розвитку кораблебудування на венеціанський верфях.
Ринок Ріальто
Ринок в історичному кварталі міста існує більш ніж 1000 років. З ринку Ріальто Венеція почала своє існування. На невеликих острівцях вздовж Великого Каналу розташовані торгові ряди з овочами та фруктами. Звичними для цього місця є рибні лавки. Сучасна споруда з торговими рядами була зведена в 1907 році. До ринку примикає сусідня будівлю суду, куди карабінери регулярно доставляють злочинців в наручниках. Сам ринок працює з вівторка по суботу з 7.30 до обіду.
Кафе Флоріан
Культова венеціанська кав’ярня, що працює з XVIII століття. У кафе кілька залів та навіть є власний оркестр. Всі відомі люди, які приїжджали до Венеції останні 150 років, обов’язково відвідували це місце. У «Флоріані» можна покуштувати фірмові десерти, коктейлі та каву. Проте ціни тут досить високі, як і в будь-якому іншому подібному закладі.
Пляжі острова Лідо
Острів-супутник Венеції є курортом з запаморочливими пляжами. Від пристані міста до острова цілодобово курсують пороми та катери, що перевозять туристів. Пляжі Лідо діляться на платні та безкоштовні. Платними ділянками узбережжя можуть користуватися тільки гості місцевих готелів. Пляжна зона поділяється на піщану та галькову, а всі пляжі обладнані необхідною інфраструктурою.
Цікаві факти про Венецію
- Нажаль, Венеція повільно тоне. Кожен рік рівень води тут піднімається.
- Территорію Венеції складають цілих 117 островів.
- Кожного року Венецію відвідують близько 15 млн туристів.
- Венеція довгий час була найбільшим портовим містом Європи та фактично слугувала «мостом між Заходом та Сходом».
- Тут споруджено цілих 409 мостів, що слугують переправами через 150 каналів.
- Годувати голубів дозволено лише на площі Святого Марка. В будь-якому іншому місці за це можна отримати значний штраф.
- Тут народилося чимало видатних або ж просто відомих людей. Серед них – Антоніо Вівальді, Марко Поло та Джакомо Казанова.
